Торгова націнка в роздрібній торгівлі: формула розрахунку

Що таке націнка на товар? З цими питанням стикається будь-який підприємець, який прийняв рішення займатися торговим бізнесом. Націнка на товар або торговельна націнка – це надбавка до собівартості товару, яка формує кінцеву ціну його продажу. Підприємцю потрібно визначитися з цінами продажу власних товарів, щоб вони були конкурентоспроможними. Крім того, важливо розрахувати закупівельні ціни конкурентів.

Бізнесменів цікавить питання: «як називається націнка на товари». До питання націнки необхідно підходити ретельно, з урахуванням всіх нюансів, що впливають на утворення ціни товару. За своєю величиною націнка повинна повною мірою перекривати витрати і містити в собі прибуток, очікувану продавцем за фактом реалізації. При розрахунку кінцевої ціни продажу в неї необхідно включити вартість і торговельну націнку. Плюс, якщо товар підлягає обкладенню ПДВ, це також враховується в сумі націнки.

Мета будь-якого бізнесу – отримати прибуток, але якщо помилитися і неправильно встановити ціну товару, що продається, це може привести до падіння попиту і відсутності покупців. Природно, такий розвиток подій призведе до збитків.

Як розрахувати націнку на товар – підходимо грамотно

Отже, які важливі фактори потрібно врахувати при розрахунку і які кроки зробити?

  1. Визначення вартості закупівлі та супутніх витрат. Для розрахунку націнки необхідно врахувати все витрати, понесені в результаті здійснення продажу. Левова частка з них припадає на транспортні витрати (в тому числі зберігання і доставка), якщо закуповується готова до реалізації товарна продукція. Якщо мова йде про власне виробництво, то природно, основні витрати – це сукупність матеріалів і енергоносіїв, заробітна плата і податки на неї співробітників, що беруть участь в процесі виробництва, транспортно-заготівельні, інші накладні витрати. Все перераховане вище потрібно підсумувати, скласти з торговельною надбавкою і не забути додати туди очікуваний прибуток.
  2. Встановлення граничної вартості. Це сама мінімально можлива ціна, при якій після збуту, продавець не виявиться в мінусі. Вона повинна перекривати всі витрати, але не ставати збитковою, навіть в разі знижки на ціну продажу. Погнавшись за конкурентами, деякі підприємці припускаються помилки, знижуючи ціну нижче порогової, тим самим працюють собі в збиток. Тому кожному продавцеві потрібно порахувати для себе порогову вартість товару і не допускати зменшення ціни нижче неї.
  3. Вплив галузі (сегмента) продажу. Обсяг товарної націнки варіюється в залежності не тільки від попиту на товар, його актуальності, а й від сегмента, в якому він продається. У різних торгових сегментах і для різноманітних груп товарів надбавка може сильно відрізнятися. Деякі групи прекрасно продаються тільки в певний сезон або напередодні свят, тому в цей період націнка може значно зрости.
  4. Поняття еластичності попиту. Це спеціальний показник, що відображає, наскільки залежить попит на товар від зниження або підвищення його ціни. Товар з еластичним попитом відмінно починає продаватися при встановленні на нього знижок. А на продажу з нееластичним попитом знижки жодним чином не впливають. Тому, при наявності товарів з еластичним і нееластичним попитом, потрібно враховувати можливість надання знижок на них.
  5. Надання додаткових послуг, які впливають на попит. Іноді продавець надає додаткові безкоштовні послуги, які зазвичай впливають на збільшення попиту. Причому подібні послуги не несуть ніякої витратної частини для продавця. Наприклад, надання кредиту, в розстрочку на кілька платежів, безкоштовне встановлення та інше. Такий підхід приваблює більше покупців, і, звичайно, торгова націнка цілком може бути підвищена.
  6. Розрахунок ціни товару, прийнятною для покупця. Це ціна, за якою покупець має можливість придбати товар. На створення прийнятної ціни впливає безліч факторів: вид продукції, місце розташування торгової точки, наявність конкурентів та інші фактори. З огляду на їх, складається середня ціна товару. Для деяких товарів від середньої ціни можна відхилятися на 25% в бік збільшення або зменшення. І лише в крупних конкурентноздатних торговельних точках раціонально робити більш значне відхилення від середньої ціни.
  7. Характер конкуренції. Ціноутворення безпосередньо залежить від наявності та кількості конкуренції. Необхідно уважно вивчити ціни конкурентів на аналогічний товар і оцінити конкурентоспроможність виробника, що випускає його, щоб побудувати успішний бізнес.

Читайте також: Овердрафт на карті ВТБ 24: як відключити, підключити

Взагалі, спочатку потрібно визначитися зі стратегією продажів конкурентів. Стратегії з продажу товару вибудовують по одному з принципів:

  • за низькою ціною, але великими обсягами;
  • за високою ціною, але маленькими обсягами.

Правильний стратегічний підхід зможе сприяти збуту товару швидкими темпами. Насиченість ринку в конкретній місцевості аналогічним товаром грає не меншу роль у встановленні товарної націнки. На поширену продукцію, яку реально придбати в сусідніх магазинах, надбавку підвищити не вдасться. А ось на рідкісний вид товару, з урахуванням актуальності і попиту, її збільшити цілком ймовірно.

Торгова націнка в роздрібній торгівлі

Як порахувати націнку у відсотках, щоб вона не вийшла невиправдано завищеною, і не відлякати покупців? Багато бізнесменів підходять до встановлення товарної націнки в роздрібній торгівлі математично просто: вибирають єдиний відсоток надбавки на весь товарний ряд. Решта продавці вивчають середньоринкові ціни і ставлять таку ж точно націнку, як у конкуренції. У всякому разі, мета призначення націнки – зростання виторгу і надходження прибутку. Визначаючись з відсотком надбавки, важливо врахувати властивості та якість товару, конкурентоспроможність виробника, затребуваність, актуальність серед покупців.

У роздрібній торгівлі розрахувати націнку у відсотках доводиться неодноразове кількість разів. Періодично важливо коригувати ціну в залежності від динаміки отримання доходу. Якщо такий дохід стабільний, для стимулювання обсягу продажів, вводять різні акції, бонусні знижки, тим самим тимчасово знижують кінцеву ціну. Отже, підходити до встановлення відсотка торгової націнки потрібно будь-яким з трьох способів:

  • призначити однаковий відсоток для всього товарного ряду;
  • розрахувати індивідуальним чином для кожної групи;
  • порахувати усереднену для всього асортименту.

Часто трапляється, що товар приходить на склад протягом різного періоду часу від різних постачальників, а продавати його треба з однаковою швидкістю. Тому раціонально призначати на цей товар єдину ціну, але націнка для нього буде різною.

Згодом величина торгової надбавки може зазнавати змін. Це залежить від товарообігу продавця. Кожен підприємець прагне підвищувати дохідну частину, одночасно знизивши витратну.

При сприятливих умовах збуту і збільшення прибутку, для стимулювання обсягу продажів, продавець має можливість знизити ціни реалізації, зменшивши торговельну надбавку.

Для мінімізації витрат можна вдатися до застосування податкових пільг або до економії енергоносіїв, площі, наявності співробітників і так далі, але при цьому дотримуватися законодавства, норми і правила.

Для масового запуску нового товару, резонно запланувати зменшення товарної націнки, щоб залучити покупця невисокою ціною. Як запуску підійде проведення акцій на сезонний період, введення системи знижок при скупці певного обсягу товару.

Розраховуючи націнку у відсотках для своїх товарів, резонно орієнтуватися на середньостатистичні показники по ринку, які розподіляються по займаним сегментам:

  • продукти харчування – 10-35%;
  • одяг і взуття – 40-110%;
  • канцелярські, господарські товари – 25-65%;
  • косметична продукція – 25-75%;
  • сувеніри, аксесуари, біжутерія – понад 100%;
  • автозапчастини – 30-65%.

Формула розрахунку торгової націнки

Щоб уникнути помилок в розрахунках, застосовується спеціальна формула розрахунку націнки у відсотках. При призначенні торгової націнки (ТН) номінально, не складає труднощів визначити її в грошовому вираженні:

ТН = СТ *% ТН, тут СТ – собівартість товару,% ТН – відсоток призначеної торгової націнки.

Важливу й значиму область ведення успішного бізнесу займає фінансовий аналіз торгової діяльності компанії. Цим займаються фахівці фінансово-економічного профілю, самі приватні підприємці.

Аналіз продажів допомагає розрахувати торговельну надбавку, фактично склалася після реалізації:

ТН = (РВ – СТ)? СТ, де РВ – реальна виручка від продажу, СТ – собівартість товару.

Серйозний економічний показник для визначення торговельної надбавки – це валовий дохід, отриманий в результаті збуту товару. Обчислюють валовий дохід, спираючись на специфіку обліку товарообігу.

  1. За загальним товарообігу з встановленим єдиним відсотком торговельної надбавки. Цей метод раціональний, якщо реалізовані товари мають однорідними характеристиками. Обчислюється валовий дохід (ВД) досить простою формулою:
    ВД = Т * РТН? 100, де
    Т – загальний товарообіг, який дорівнює сумі виручки з урахуванням всіх податків,
    РТН – розрахункова торгова націнка, яку визначають так:
    РТН = ТН? (100 + ТН),
    а ТН – торгова націнка, виражена у відсотках.
  2. За асортиментом товарообігу. Даний метод підходить там, де ведеться облік товарообігу за групами. Кожна група об’єднана по товарах з однорідними характеристиками і індивідуальної торговельною надбавкою. Валовий дохід знаходять також по групах, а потім підсумовують:
    (Т1 * РТН1 + Т2 * РТН2 + … + Тn * РТНn)? 100, де
    Т1, Т2, Тn – товарообіги за групами товарів
    РТН1, РТН2, РТНn – розрахункові торговельні націнки по групах відповідно.
  3. За середнім відсотком, встановленим для торгової націнки. Користуються подібним способом невеликі компанії через його простоти підрахунків. Однак шуканий результат виявиться усередненим, що в офіційній звітності показувати недоцільно.
    Валовий дохід знаходять так:
    ВД = Т * СрТН? 100, де
    Т – загальний товарообіг,
    СрТН – середня торговельна націнка по проданих товарах, яку обчислюють згідно з формулою:
    СрТН = (ТНН + ТНП – ТНВ)? (Т + ОК) * 100, де
    ТНН, ТНП, ТНВ – торговельні націнки за звітний період відповідно на: початок періоду, що надійшли товари, що вибули з причини повернення постачальнику або списані;
    ОК – залишок на кінець звітного періоду.
  4. За асортиментом залишку товарів. Якщо порівнювати з попереднім методом, цей дає більш точний результат, але є трудомістким. Доречно використання спеціального програмного забезпечення для малих підприємств, які ведуть облік по штрих-кодами. Щоб застосовувати такий спосіб розрахунку, обов’язковою умовою є проведення щомісячної інвентаризації. Тут валовий дохід буде обчислюватися за простим принципом:
    ВД = ТНН + ТНП – ТНВ – ТНК, де
    ТНН, ТНП, ТНВ, ТНК – торговельні націнки за звітний період на: початок, що надійшли, вибули та на кінець звітного періоду.

Читайте також: Депоненти по заробітній платі: що це

Повноваження щодо призначення торгової націнки

Попит і пропозиція на товари і послуги в РФ регулюються за допомогою ринкового механізму. У безпосередньому створенні торгової націнки на реалізовані товари і послуги держава участі не бере. Воно виконує лише контролюючі функції, а також функції по встановленню максимальної величини надбавки на певні групи товарів.

Беруть участь у формуванні торговельної надбавки підприємства, організації, приватні підприємці, які займаються господарською та торговельною діяльністю. Ціни на певні затребувані групи товарів роздрібної торгівлі призначаються ними з максимально високою націнкою, що дає пристойну вигоду продавцям. Це продукція, що користується постійним високим попитом у покупців:

  • напої алкогольні та безалкогольні;
  • упаковані солодкі і солоні продукти;
  • квіти;
  • аксесуари для свят.

На деякі групи товарів першої необхідності розмір націнки визначають виконавчі органи влади на місцях. Наприклад, це дитяче харчування (молочні суміші), харчування для школярів і студентів у закладах освіти, медичні прилади та вироби, спеціальні товари для регіонів Крайньої Півночі. Робиться це з метою недопущення необмеженого зростання цін на даний вид продукції. Спеціальні повноваження по контролю мають територіальні органи антимонопольної служби.

висновок

Показник торгової націнки дає реальні відомості про розміри доходу або збитковості будь-якої компанії. Завдяки розумного підходу до вибору і розрахунку торгової націнки можна істотно підвищити обсяг продажів і заробити на реалізації товару пристойний прибуток. Для цих цілей необхідно дотримати баланс за призначенням надбавки. Надто велика націнка призведе до зниження попиту на товар, занадто маленька – допустить освіту збитків. Це означає, що бажано знайти золоту середину, щоб уникнути помилок. Зваживши всі фактори, що впливають на створення торговельної націнки, можна значно підвищити рентабельність, і зробити бізнес успішним.

Ссылка на основную публикацию