Професія перекладач: плюси, мінуси та особливості

Вибір професії справа дуже тонке і відповідальне. Різноманітність їх просто вражає. Хоча, здавалося б, що може бути цікавого в вивченні будь-якої професії? Багато хто вважає, що заняття це досить нудне, так як будь-яка робота це, перш за все тільки робота і в ній не може бути нічого цікавого. Однак це далеко не так, адже кожна професійна діяльність має свої, тільки їй властиві секрети.

Є вони і у такий професії як перекладач, яка з’явилася ще до нашої ери і називалася вона в той час тлумач. Адже людському суспільству з самого першого дня його заснування необхідні були люди, що усувають при спілкуванні між різними народами мовні перешкоди.

спеціалізація перекладача

Перекладачі мають найрізноманітніші спеціалізації. Зазвичай вони поділяються на перекладачів, які працюють з текстами і на тих, хто трактує усне мовлення.

Письмовий переклад передбачає роботу з найрізноманітнішими текстами як художніми, так науковими і технічними, а також з документацією. Переклад будь-яких текстів вимагає від перекладача крім знання іноземної мови ще таких якостей як терпіння і посидючість, так як переклад робота дуже копітка і не всім вона по плечу.

Для того щоб переводити будь-які технічні та наукові тексти, а також іншу подібну документацію, перекладачеві не тільки потрібно добре знати іноземну мову, але їм треба вміти орієнтуватися в запропонованій тематиці. Адже ряд текстів, що мають вузьку спрямованість, можуть виявитися настільки складними для неспеціаліста, що перевести їх зможе тільки той перекладач, який раніше з подібними документами вже працював. Таких фахівців дуже цінують, а їх праця відповідно оплачується за найвищою ставкою.

Переклад художньої літератури в корені відрізняється від перекладу будь-яких наукових і технічних тестів. При цьому завдання перекладача полягає в тому, що він повинен донести до читача не тільки точний задум і форму перекладного твору, але також зберегти його стиль і особливості мови автора. Для цього необхідно відчувати твір, тобто мати мовне чуття. Інакше кажучи, переклад літератури вимагає наявності не тільки натхнення, але і письменницького таланту. Ті, хто займається художнім перекладом, повинні бути знайомі з культурою, звичаями та особливостями життя тієї країни, мовою якої написана перекладається ними книга.

Усний переклад буває синхронний і послідовний. При цьому перекладач, який займається усним переказом, повинен в обов’язковому порядку мати швидкістю реакції, здатність до імпровізації, товариськістю і мати пристойний словниковий запас. До того ж треба врахувати, що багато роботодавців ще звертають увагу на зовнішню привабливість і на вміння швидко орієнтуватися в стресовій ситуації.

В даний час практично жодна конференція на міжнародному рівні не обходиться без синхронного перекладу. Історики вважають, що датою народження такого перекладу треба вважати Нюрнберзький процес.

Синхроніст говорить майже одночасно з людиною, чию мова переводить, перебуваючи в звукоізоляційній кабіні, яка обладнана мікрофоном і навушниками. Через навушники перекладач приймає мову виступаючого, а через мікрофон він її відтворює на іншій мові. Кабін таких зазвичай буває кілька, все залежить від кількості так званих робочих мов конференції. При синхронному перекладі потрібні напружена увага і швидка реакція. Робота синхроніста дуже інтенсивна і тому зазвичай через кожні двадцять хвилин перекладу його замінюють.

І ще один важливий нюанс. Практична діяльність перекладача-синхроніста буде успішна тільки в тому випадку, якщо він непомітний, тобто чим його індивідуальність не повинна бути видна. Тільки тоді переклад буде точним, а акт комунікації стане набагато природніше.

Послідовний переклад почав застосовуватися на Паризькій мирній конференції, яка відбулася в 1919 році. При цьому перекладі кожен з мовців людей чекає, поки переведуть його фразу. Разом з тим допускається в послідовний переклад включати елементи синхронного, тобто в цьому випадку перекладач починає говорити раніше, ніж його об’єкт закінчив свою промову. Таке можливо при переговорах, коли учасники діалогу вживають фрази досить короткі і не дуже складні.

плюси професії

  • Професія перекладач на ринку праці високо котирується.
  • Як правило, у перекладачів висока заробітна плата. Однак відноситься це до професійних перекладачів, а не до дилетантів.
  • Перекладачі, що займаються письмовим перекладом, можуть працювати в домашніх умовах.
  • Можливість спілкування з людьми різних культур.

мінуси професії

  • Нестабільність навантаження, що негативно позначається на здоров’ї, зокрема на нервовій системі.
  • Невиправдана залежність від примх замовників.
  • Досить часто перекладача відносять до обслуговуючого персоналу, хоча насправді вони є висококваліфікованими працівниками розумової праці.
  • Наявність певних рис характеру, навичок, здібностей, а також фізичної витривалості.

висновок

Отже, в житті людей велика частина належить роботі, тому вкрай важливо, щоб вона приносила задоволення. Для цього треба правильно її вибрати, пам’ятаючи про те, що в кожній професії є свої секрети. Не став винятком і професія перекладача, яка з’явилася ще в глибоку давнину.

Переклади бувають письмовими та усними і у кожного з них є як переваги, так і недоліки. У свою чергу усний переклад буває послідовним і синхронним. Синхронний переклад на відміну від послідовного дозволяє отримати величезну економію в часі.

Сьогодні до послуг професійних перекладачів вдаються не тільки організації, але і люди, які за родом своєї діяльності стикаються з іноземною мовою. До них відносяться, наприклад діячі культури, політики, а також різні видавництва, інститути, що займаються науковою діяльністю, кіностудії, туристичні фірми.

Ссылка на основную публикацию