Плюси і мінуси НЕПу (нової економічної політики)

Нова економічна політика (НЕП) проводилася більшовиками в період з 1921 по 1928 рік. Попередником НЕПу був «воєнний комунізм», його замінили сталінські «реформи» – індустріалізація, колективізація, культурна революція.

У березні 1921 року В. І. Ленін на X з’їзді партії більшовиків оголосив перехід на нову економічну політику. Поява НЕПу викликали найгостріші кризи: економічний, політичний, соціальний, які стали наслідком завершується громадянської війни.

Головним заходом НЕПу була заміна продрозкладки продподатком. Фактично основою НЕПу стало відновлення товарно-грошових відносин, економіку «воєнного комунізму» змінили елементи ринкової економіки. Держава зберегла за собою монополію в банківській справі, у зовнішній торгівлі, а також в промисловості був потужний державний сектор.

Керівники партії більшовиків до кінця так і не визначилися зі своїм ставленням до НЕПу. Наприклад, В. І. Ленін одночасно заявляв, що НЕП вводиться всерйоз і надовго, і що НЕП – тимчасовий захід, свого роду тактичний відступ.

21 березня 1921 року уряд Радянської Росії Рада Народних Комісарів видає декрет «Про заміну продовольчої і сировинної розверстки натуральним податком». Згідно з документом дозволявся вільний обмін, покупка і продаж «надлишків» сільгосппродуктів, що залишалися у селян. Продподаток ввели не відразу у всіх областях країни: на Україні, Уралі, в Сибіру продрозкладка проіснувала до 1922 року.

Нова економічна політика проводилася для вирішення наступних цілей:

  1. Необхідно було подолати політичну кризу влади більшовиків і знайти нові шляхи побудови економічних основ соціалізму.
  2. Терміново було потрібно поліпшити соціально-економічний стан суспільства і домогтися внутрішньополітичної стабільності.

Розвиток НЕПу йшло за кількома напрямками:

  • Продрозкладка замінювалася продподатком (його обсяг був відомий заздалегідь, вдвічі менше продрозкладки).
  • Запроваджувалася децентралізація управління господарством і госпрозрахунок.
  • Частина середньої і дрібна промисловості денаціоналізувалися.
  • Було покладено початок планування економічного виробництва.
  • Надавалася можливість вкласти кошти в економіку іноземного капіталу у вигляді концесій, зокрема, в високотехнологічну і видобувну промисловості.
  • Розвиток сільськогосподарської кооперації.
  • Можливість орендувати землю і використовувати найману робочу силу (були обмеження по кількості).
  • Розвиток приватного дрібного виробництва.
  • Об’єднання частини державних підприємств (трести, синдикати).
  • Надавалася свобода внутрішньої торгівлі.
  • Введення податків (прямих і непрямих).
  • Скасування загальної трудової повинності (трудових армій).
  • Скасування зрівняльної оплати праці, введення її грошової форми.
  • Грошова реформа 1922 – 1924 років, випуск конвертованої валюти – червінці (дорівнював 5 доларам 14 центам США).
  • Був створений Державний банк (1921 рік), відкрилися приватні та кооперативні банки.

1921 рік для НЕПу виявився невдалим. Причиною став неврожай, який був результатом найсильнішої посухи. Неврожай охопив 25 хлібовиробляючих губерній країни (Поволжя, Дон, Північний Кавказ, Україна), за ним послідував голод зими-весни 1922 року, що супроводжувався масової смертністю (близько 3 мільйонів чоловік).

Наступний 1922 рік став врожайним, що дозволило наситити ринок сільськогосподарськими продуктами. Поступово налагоджувалося виробництво товарів для населення, вводився грошовий обмін.

Свого піку розвитку НЕП досяг в 1925 році – скасували багато обмежень, пов’язані з економічною діяльністю. Як результат, вдалося швидко підняти рівень життя в селі і в місті.

До 1926 року промисловість і сільське господарство в основному вийшли на рівень 1913 року. Значну роль зіграв план електрифікації Росії (ГОЕЛРО).

«Плюси» нової економічної політики

Позитивними моментами ( «плюсами») НЕПу можна назвати:

  1. Відновлення економіки.
  2. Розвиток приватної ініціативи, різних форм власності.
  3. Ліквідація товарного дефіциту.
  4. Впровадження госпрозрахунку.
  5. Розвиток кооперації.
  6. Зниження бюрократизму.

«Мінуси» НЕПу

НЕП містив в собі і негативні моменти, частина яких була визначена невідповідністю політичної та економічної складових розвитку країни в період існування НЕПу.

Головними протиріччями були:

  1. Невідповідність економічної ідеології партії більшовиків (націленої, в першу чергу, на створення планового господарства) і економічної ідеології НЕПу (ринкове господарство, що допускало різні форми власності).
  2. Неприйняття більшістю населення країни відродження економічної нерівності ( «за що боролися!»).

До негативних моментів ( «мінусів») НЕПу можна віднести наступне:

  • Намічену майнове розшарування.
  • Безробіття.
  • Зростання цін.
  • Брак промислових товарів.
  • Кризи: збуту (1923 р), товарні кризи та кризи заготовок зерна (1925 р 1927-1928 рр.).
  • Відсталість науково-промислової бази в умовах наростання світової військової напруженості.

Всі ці мінуси привели до того, що НЕП був згорнутий.

Життя країни під час НЕПу можна спробувати відчути і зрозуміти, прочитавши художні твори: Ільф і Петров «Дванадцять стільців», «Золоте теля», розповіді Зощенко і багато інших.

Ссылка на основную публикацию