Плюси і мінуси дошкільної освіти ФГОС

На сьогоднішній день не вщухають дискусії з приводу доцільності інтеграції в освітній процес стандарту дошкільного періоду. Існує цілий ряд думок і суперечок з приводу такого общенаціонаціонального проекту. Як же будуть виглядати освітні програми в рамках інноваційного рішення? Радикально чи буде змінена підготовка педагогічного складу? Чи мають сенс впроваджувати нові вимоги в освітню сістемe. Для цього необхідно чітко проаналізувати переваги і недоліки самого стандарту.

Переваги дошкільної освіти

  1. Інтеграція ФГОС стандарту істотно відобразиться на загальній системі освіти: педагоги, діти, сім’я. Сім’я стає активним учасником освітнього процесу.
  2. Співробітникам шкільних установ тепер не доведеться витрачати багато часу на заповнення непотрібних документів і бюрократичних звітів. Таким чином, вихователі будуть приділяти більше часу дітям.
  3. Інноваційний проект покликаний працювати на розвиток маленької дитини. У фундаментальне завдання дитячого саду входить обов’язкова умова по створенню оптимальних умов формування особистості. Для цього держава фінансує виховні установи на високому рівні. Дитина буде зацікавлений в прийомі знань і колективному навчанні.
  4. Освітня програма передбачає індивідуальний підхід до кожної дитини. Міністерством була врахована специфіка всіх регіонів, які мають свою культури, історичні та релігійні цінності. Тобто, уніфікація проекту була скасована.
  5. У стандарті досить детально сформована просторово-розвиваюче середовище. Дитина отримає базові знання у взаєминах з дорослими, дітьми і навколишнім світом.
  6. Педагоги зобов’язані максимально якісно забезпечити емоційне благополуччя дітей, підтримувати ініціативу, коректно встановлювати правила взаємодії між хлопцями.
  7. Співробітники дошкільної організації зобов’язані вибудовувати теплі і довірчі відносини з батьками дитини. Це максимізує ефект взаємного співробітництва в родині.
  8. Ефективна соціалізація дітей буде досягнута за рахунок впровадження нових форм організації освітнього процесу. Адже далеко не секрет, що фактор самостійності у дітей в ранньому віці не особливо контролюється вихователями. Нові методики покликані впорядкувати і оптимізувати цей процес на високому рівні.
  9. Система підготовки педагогів буде переглянута і чітко відредагована. Акцент буде базуватися на концепції системності і загального бачення особистості. (Згадаймо ту ж саму піраміду потреб А. Маслоу).

Недоліки амбітного проекту

  1. На сьогоднішній день ще не зовсім зрозуміла вся система і механізм перенавчання педагогів під нові параметри і завдання, які ставить перед собою держава. Цілі повинні мати довгострокову перспективу, а не тільки лише предметність і наміри на пару років активності.
  2. Велика увага в стандарті акцентується на поліпшенні якості викладання. Але в проекті не згадується механізм індивідуального освітнього маршруту і траєкторії становлення кожної дитини. Адже за своєю природою людина, як мінімум ділиться на 4 категорії ментальності (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік). Кожен тип має свій підтип (суміш кількох ментальностей особистості).
  3. Розумовий розвиток некоректно прирівнюється до математичного розуму. Такий склад розуму далеко не завжди є критерієм розвитку дитини і може лише відображати впевненість «оперування» цифрами.
  4. Вихователям дитячих садків нав’язується програма з переважанням ситуативної моделі виховання дитини. Такий підхід є складовим класичної моделі освіти, яка застосовувалася в період Радянського Союзу. Тепер даний елемент всієї системи висувається як єдина ціла філософія. Але один гвинтик ніколи не зможе стати двигуном внутрішнього згоряння.
  5. Не зовсім зрозумілий механізм об’єктивної оцінки успіхів дитини в період дошкільної освіти.
  6. Правове поле на виконання державного замовлення знаходиться лише на стадії розробки. Тому конкретизація процесу по співпраці вимагає прояснення для всіх контрагентів.
Ссылка на основную публикацию