Основні плюси і мінуси політики Горбачова

Кінець ХХ століття, століття двох самих кровопролитних воєн в історії людства, століття встановлення нового світового порядку, в якому ми з вами і по сей день існуємо, не можна і уявити без згадки такої знакової, і в той же час суперечливої ??постаті вітчизняної та світової політики як Михайло Сергійович Горбачов.

З його ім’ям пов’язаний кінець глобального протистояння двох принципово відмінних шляхів розвитку нашої цивілізації. Можна навіть сказати протистояння двох різних за своєю ідеологією і принципами життєустрою систем: комуністичної і капіталістичної. Центрами цього протистояння були дві супердержави – США і СРСР, на чолі останньої якраз і знаходився Михайло Сергійович.

Короткі біографічні відомості

Тут потрібно хоча б самим краєм описати його біографію, але лише для того щоб розуміти ті кроки і особливості в його політиці, яку він проводив будучи при владі. Горбачов народився 2 березня 1931 року в с. Привільне Ставропольського краю. Ріс він у родині робітників селян, з юнацького віку був зайнятий на поле, працюючи разом з батьком. У 1950 році він закінчує школу і поступає на юрфак Московського Державного Університету. Там він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Раїсою. Уже в 1952 році він вступає в партію.

Після закінчення навчання його розподіляють на службу в Прокуратуру СРСР, але за сформованими в той час обставин, пов’язаних з викриттям культу вождя народів його відкликають з ввіреній йому служби. Його політична діяльність почалася з повернення в Ставропіллі.

У 1966 році після довгої і наполегливої ??комсомольської діяльності Михайла Сергійовича призначають першим секретарем місцевого міськкому. Там то і виявляється його головний недолік – самовіддану працю, який заважав йому вимагати виконання його указів з підлеглих. Існує думка, що цей недолік і привів до розпаду країни. До 1978 року Горбачов призначається на посаду секретаря ЦК КПРС, в якій він перебував до обрання його генеральним секретарем 11 березня 1985 року.

Суть політики Горбачова

Роки його правління докорінно змінили як обстановку в самому Радянському Союзі, так і ситуацію в світі в цілому. Почнемо ми, мабуть, з опису змін, що відбулися в світі, так як тут все більш-менш ясно і однозначно, а вже потім перемістився на терені внутрішніх політичних та ідеологічних змін і перетворень в нашій країні.

Ці перетворення і донині містять в собі величезну кількість залишилися без оцінки питань або мають координально протилежні точки зору стосовно з боку суспільства.

Плюси проведеної політики

Плюси зовнішньої політики

І так, що ж з цього приводу ми можемо розповісти про ту перебудові в зовнішній політиці, яку вів Горбачов? Ще не будучи першою особою держави він здійснив свій перший візит до Канади в травні 1983 року. Там то Михайло Сергійович і знайшов першу популярність на Заході, де його оцінили як сміливого і енергійного політика. Уже будучи там, він сильно зацікавився західною економічною моделлю, їх моральними цінностями, в тому числі і демократією. У той же рік, після призначення на посаду генерального секретаря, Горбачов зустрічається з президентом Сполучених Штатів Рейганом.

Результатом тривалих переговорів стає встановлення курсу на поліпшення відносин між двома країнами, підписання цілої низки договорів (в тому числі і СНО), в перспективі знімають нависла над світом напруженість. Також домовилися про скорочення наявного в арсеналі двох держав, кількості хімічної та ядерної зброї, аж до його повного усунення. Захід в своїй особі аплодував і привітав нового Радянського реформатора.

Дії Горбачова щодо усунення «Залізної завіси» принесли йому визнання у всьому світі, в 1990 році йому було присвоєно Нобелівську премію миру, за значний внесок у розвиток дружнього діалогу і співпраці між усіма країнами світу.

Плюси внутрішньої політики

Ну а тепер перемістився, так би мовити, в свій город. Ось тут до було все набагато складніше і шорсткості ніж на зовнішньому контурі. Безумовно, плюси політики Горбачова в наявності: суспільство отримало свободу, моральну і політичну розкутість, основи демократичного устрою суспільства (вибори, багатопартійність і т. Д.), Свободу віросповідання.

Була встановлена ??рівнозначність прав різних форм власності, з’явилися перші ознаки ринкової економіки. Нарешті була зупинена гонка озброєнь, що завдає величезної шкоди народному господарству.

Мінуси проведеної політики

Мінуси зовнішньої політики

Зайва наївність і невиправдано надану довіру до вчорашніх противникам, привела до того, що так звані взаємні поступки на ділі виявилися поступками лише з нашого боку, що сильно похитнула національну безпеку і повагу з боку багатьох народів світу. Ми втратили практично всі важелі геополітичного впливу та самоусунулися з міжнародної політичної арени.

Мінуси внутрішньої політики

Мінусів у його діях було більше ніж достатньо і у внутрішній політиці. Взяти до прикладу загальновідому антиалкогольну компанію, так званий «сухий закон», вона йшла врозріз з віянням свободи, так як мала ознаки адміністративного примусу.

Свого роду нерішучість Михайла Сергійовича в прийнятті рішень гальмувала перетворення економічної моделі держави. Врегулювання протиріч політики, міжнаціональних зіткнень, на грунті яких і розпалася держава, так і не реалізувалося.

висновок

Основний критикою на адресу Горбачова, звичайно ж є звинувачення його в неприпустимій нерішучості, яка в результаті призвела до вимушеного залишення ним посади глави держави, приходу до влади ще більш неоднозначною фігури в особі Єльцина Бориса Миколайовича, в результаті фатального угоди в Біловезькій пущі і розпаду великої країни.

Коротше кажучи, багато було зроблено за недовгі роки його правління: за щось можна похвалити, за щось посварити, але не брати до уваги те, що світ повністю змінився і ніколи вже не буде колишнім – буде щонайменше неправильно. Завдяки таким серйозним світовим перетворенням і змін на глобальному рівні, він залишається однією з найбільших фігур світової політики в історії нашого часу.

Ссылка на основную публикацию