Найзапекліші місця на планеті – Топ 10

Чи знаєте ви, що на Землі є місця, непридатні для комфортного життя на увазі дуже спекотного клімату. Подумайте самі: чи можливо нормальне існування в зоні, де температура повітря в тіні підвищується до позначки в 50 градусів за Цельсієм? Мабуть, немає, хіба що ви оточіть себе кондиціонерами і не будете виходити за межі будинку.

Сьогодні ми дізнаємося, де знаходяться найспекотніші місця на планеті, і чим особливим вони відрізняються.

10 Ваді-Хальфа (Судан)

Відкриває наш рейтинг суданський місто Ваді-Хальфа, розташований в 2-х км від озера Насер. У ньому живе всього 15 тис. Чоловік, в чому немає нічого дивного, адже з початку травня і по самий кінець вересня температура тут не опускається нижче 40-ка градусів. У Валі-Хальфа не те що туристи – місцеві жителі отримують сонячні удари та опіки при тому, що вони більш-менш акліматизувалися і звикли до такої спеки. Людині не пристосованому перебувати тут вельми небезпечно.

9 Ахваз (Іран)

Місто, що є адміністративним центром остана Хузестан, знаходиться в західній частині Ірану, на узбережжі річки Карун. Ахваз найбільший населений пункт провінції, він є стратегічно важливим центром металургії, а також по праву вважається одним з найспекотніших місць на Землі, адже середня температура повітря тут досягає 45-ти градусів, іноді стовпчик термометра піднімається до 50-ти градусів. Місцеве населення вже пристосувалося до таких умов, а ось приїжджим не варто довго перебувати на одному місці, та ще й на вулиці.

8 Сулайбія (Кувейт)

Маленький населений пункт в Кувейтській провінції Аль-Джахра, який потрапив в наш рейтинг через те, що середньорічна температура в ньому сягає 47-ми градусів і рідко опускається нижче. Взимку стовпчики термометрів показують +30. У 2012-му вдалося зафіксувати максимальне значення – 52 градуси за Цельсієм. Природно, перебувати в таких умовах довше, ніж протягом години, небезпечно для здоров’я.

7 Тірат-Цві (Ізраїль)

Маленький ізраїльський містечко розкинулося в долині Бейт-Шеана. За результатами останнього перепису населення, яка пройшла в 2007-му році, в ньому проживало всього 700 чоловік. Люди біжать звідси, не в змозі винести складні кліматичні умови. Тірат-Цві не дарма увійшов до Топ-10 місць на планеті з самим жарким кліматом, повітря тут прогрівається до 45-50-ти градусів, а це вам не жарти. Така спека – це не просто некомфортно, це небезпечно для життя! А в 41-му році минулого століття вчені зафіксували температурний максимум майже в 54 градуси. Можливо, з тих пір стовпчики термометра піднімалися і вище, проте цього ніхто не помітив, тому що дослідники відвідують ці краї нечасто. З цілком зрозумілих причин, звичайно …

6 Араван (Малі)

Невелике село в центральній частині Малі, на заході Сахари. За офіційними даними, тут живе всього 300 чоловік, але постійно в Араване знаходиться не більше 40-ка з них. Все решта – це трудові мігранти, які живуть в Таоденні. Іншого виходу у них немає, адже 6 місяців в році тут варто нестерпна спека, коли температура повітря не опускається нижче 56-ти градусів. Тож не дивно, що село увійшла в ТОП найспекотніших місць на планеті.

З усіх боків Араван оточений пустелею, згубний вплив високої температури тут посилюється постійними вітрами, які ще більше висушують і без того суху, бідну живильними речовинами грунт. Ні про яке веденні сільськогосподарської діяльності не може бути й мови – грунт в цій спекотній місцевості безплідний, життєзабезпечення місцевих жителів повністю залежить від караванного шляху.

5 Томбукту (Малі)

Місто, розташоване на північ від малійской річки Нігер, столиці невизнаної Республіки Азавад. Станом на 2012-й тут проживало понад 35-ти тис. Чол, що з урахуванням вельми непростих погодних умов – досить немаленький показник. Однак в останні роки населений пункт перебуває в занепаді, люди біжать звідси через жаркого клімату і відсутності будь-яких економічних перспектив.

Середньорічна температура досягає 34-х градусів тепла, проте влітку вона часто піднімається до +50, а взимку практично ніколи не опускається нижче + 20-ти.

4 Кебілі (Туніс)

У список найбільш спекотних місць в світі входить і невелике містечко в Тунісі з площею трохи більше 22-х тис. Км кВ, де на кінець 2007-го року проживало 146 тис. Осіб. З тих пір перепису ніхто не проводив, проте у фахівців є всі підстави вважати, що кількість населення скоротилася багато в чому через надвисокі температур і непридатних для комфортного життя умов. Зареєстрований тут температурний максимум становить +55 градусів за Цельсієм. Раніше місто було живемо, адже поруч з ним знаходилося озеро Шотт-ель-Джерід, яке не тільки дарувало людям прохолоду, а й забезпечувало їх водою. Зараз водойма практично висох, з ним з міста поступово зникає життя.

3 Гадамес (Лівія)

Трійку лідерів в нашому списку найбільш спекотних місць на планеті відкриває лівійський містечко Гадамес – невеликий оазис на північному заході держави. Знаходиться він в точці перетину караванних шляхів, а в рейтинг потрапив через те, що при середній температурі в 41 градус зими тут практично немає. «Холодний» період триває всього пару тижнів, та й то стовпчик термометра не опускається нижче + 30-ти.

Примітно те, що стара частина Гадамес входить до складу спадщини ЮНЕСКО, адже таких унікальних багатоповерхових глинобитних будинків немає більше ніде в світі.

2 Долина Смерті (США)

Настільки страхітливе ім’я носить западина між гір, де в 13-му році минулого століття зареєстрували температурний максимум в 56 з гаком градусів спеки. Середня температура повітря становить +46. Долина розташована в Каліфорнії, велика її частина – це територія Національного парку з однойменною назвою. Жити тут неможливо, навіть перебувати довгий час під відкритим небом без спеціального спорядження небезпечно для здоров’я!

1 Пос. Утта (Калмикія)

Почесне звання самого жаркого місця планети заслуговує калмицький селище Утта. Влітку 2010-го тут був зафіксований абсолютний для нашої країни температурний максимум – плюс 45,5 градусів. Рекордним для місцевості виявився і минулий, 2018 й: протягом цілих 2-х місяців температура не падала нижче +40 градусів.

10 найспекотніших місць на планеті

Ссылка на основную публикацию